Стандарти на електродугове зварювання перед­бачають такі види з’єднань: стикове, кутове, тав­рове, внапуск (рис. 4.5). Стикові з’єднання виконують за допомогою стикових швів у балках, ригелях, колонах буді­вель, резервуарах, газгольдерах, бункерах, сило — сах, трубопроводах тощо. Особливо доцільні вони в листових конструкціях, оскільки забезпечують найменшу концентрацію напружень, економічні, зручні для фізичних методів контролю якості, герметичності швів. Таврові

З метою зменшення витрат матеріалу все ширше використовують сталі підвищеної міцності. Але оскільки ці сталі мають більшу вартість (у зв’яз­ку із застосуванням легувальних компонентів і ускладненням технології виплавлення та прока­тування), їх використання доцільне лише у найбільш напружених елементах перерізу. У балках такими елементами є полички у середній частині прольоту — зоні дії найбільших згиналь­них моментів.

Загальна тенденція залежності від температури механічних властивостей металів, що використо­вуються у будівництві, така: при зростанні тем­ператури зменшуються значення модуля пруж­ності та меж текучості й міцності, а низькі тем­ператури підвищують крихкість сталі. Причому зазначені закономірності нелінійні. Так, нагрі­вання вуглецевої сталі до 200…250 °С відносно мало змінює її механічні властивості. Але вже при 300…350 °С сталь набуває

На з’єднання часто діють такі силові фактори, як згинальні моменти та перерізувальні сили. Під дією згинального моменту зусилля у бол­тах розподіляються пропорційно відстаням від центра ваги з’єднання до осей болтів (рис. 4.21). Найбільші сили діють у найвіддаленіших болтах. Кожна пара болтів, розміщених симетрично відносно центра, сприймає частину згинального моменту: Mhl=—Nb,-L,, А всі болти разом —

Міцність коротких центрово-стиснених стержнів розраховують аналогічно до центрово-розтягне­них за формулою (3.5), що пояснюється відповід­ністю діаграм розтягу та стиску металу. У довгих стиснених елементах несуча здат­ність вичерпується внаслідок втрати стійкості. Якщо прямий стержень стискати центрально при­кладеною силою, то він буде залишатися прямо­лінійним і навіть при невеликому відхиленні, зу­мовленому деяким впливом, повертатиметься у попередній прямолінійний стан після

При згинові балки полички зсуваються відносно стінки. Для забезпечення роботи поличок і стінки як єдиного перерізу необхідно надійно їх з’єд­нати. Розглянемо з’єднання за допомогою елек­тродугового зварювання. У суцільному перерізі найбільші дотичні (зсувні) напруження між стінкою і поличкою опи­сують за відомою формулою Журавського: Qmax * Sf I • t,„ ! Де Sf — статичний момент полички

У підручнику викладені характеристики матеріалів, що використовуються для виготовлення ме­талевих конструкцій, особливості їх роботи за різних напружених станів, вилив концентраторів на­пружень, методи поліпшення механічних властивостей матеріалів, найпоширеніші фактори, що зу­мовлюють корозію металу та методи захисту від неї. Подано розрахунок елементів конструкцій за методом граничних станів під дією різних силових впливів: осьових і перерізувальних сил, згиналь­них

Стикові шви у з’єднанні можуть бути розмі­щені перпендикулярно (рис. 4.6, а) або під кутом Рис. 4.6. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили: а — без вивідних планок; б — фактична епюра нормальних напружень; в, д — розрахункові епюри; г — з вивідними планками; є — переріз стикового шва; і — вивідні планки. (рис. 4.7)

Попереднє напруження є одним з найефектив­ніших способів зниження матеріаломісткості ба­лок. При цьому часто знижується і вартість. Найчастіше економія металу становить 10…20 %, вартість знижується на 5… 12 %. Напружені балки мають підвищену жорсткість, що дає змогу сут­тєво зменшити їхню висоту і відповідно об’єм будівлі. Зазначеної ефективності найчастіше досяга­ють шляхом: 1) створення у перерізі балки напруженого

Навантаження та розвантаження металу в ме­жах пружності не зумовлює пластичних дефор­мацій і графіки деформацій в обох випадках є прямолінійними та збігаються. Коли ж метал піддати пластичним деформаціям і розвантажи­ти, то діаграма розвантаження піде паралельно до лінії пружних деформацій. Під час "відпочин­ку" внаслідок зрівноваження і перерозподілу де­формацій у структурі металу між окремими зер­нами відновлюється деяка незначна