Категория: Металеві конструкції

ВИЗНАЧЕННЯ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ БАЛОК

У цьому підручнику розглядатимемо лише най­поширеніші зварні балки. При проектуванні ба­лок на заклепках, болтах та інших видах з’єд­нань необхідно звертатися до спеціальної літе­ратури. У першу чергу визначають висоту стінки бал­ки hw. При цьому керуються значенням висоти перерізу, отриманим раніше. З достатньою точністю можна прийняти Hw = h. Водночас величина hw обов’язково повинна відповідати значенням, передбаченим

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВАРНИХ ШВІВ

За конструктивними ознаками розрізняють сти­кові, кутові та прорізні шви. <2 Рис. 4.2. З’єднання на кутових швах: а — флангових; б — лобових; а — переріз кутового шва і характер силових ліній. В отвори одного зі з’єднуваних елементів (рис. 4.3.). Для виготовлення електрозаклепок використову­ють електроди з тугоплавкими обмазками. Під час зварювання електрод поступово заглиблюється у розплавлений

ЕФЕКТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ БАЛОК

Основними напрямами розвитку конструкцій, зокрема металевих, є зменшення їх матеріало­місткості, трудомісткості та вартості. Розглянемо, яким чином вирішуються ці завдання у балкових конструкціях. Зменшенню трудомісткості найбільш ради­кально сприяє запровадження та розширення прокатування великорозмірних профілів (у тому числі широкополичкових). Після прокатування от­римуємо практично готову до застосування балку. Необхідно лише розрізати прокатний профіль на елементи потрібної довжини та

НЕРІВНОМІРНИЙ НАПРУЖЕНИЙ СТАН

Негативно впливають на міцність конструкції концентратори напружень, якими є будь-які змі­ни форми зразка. У гладких зразках правильної форми (рис 2 6, а) напруження у всіх перерізах, достатньо віддалених від місця прикладення на­вантаження розтягу, розподіляються рівномірно, а силові лінії прямолінійні. Напружений стан у такому зразкові одноосьовий. Якщо в плоскому зразку створити отвори чи надрізи (рис. 2.6,

ВИСОКОМІЦНІ БОЛТИ. РОБОТА І РОЗРАХУНОК У З’ЄДНАННЯХ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА ЗСУВ

Сили зсуву у з’єднаннях на високоміцних болтах, як це зазначено вище, передаються за рахунок тертя між поверхнями з’єднуваних елементів, ін­тенсивно стиснених натягом болтів (рис. 4.19, е). Тобто несуча здатність болта Qi, i, визначається силами тертя. Для однієї поверхні тертя Qbi, = F,,„-p—, (4.32) Yh Де Fbh — зусилля натягу болта; |Д — коефіцієнт тертя; yh