Категория: Металеві конструкції

ГАЛУЗІ ЗАСТОСУВАННЯ. ВИМОГИ ТА ТИПИ СИСТЕМ ВЕЛИКОПРОЛІТНИХ ПОКРІВЕЛЬ

Сучасні великопролітні покриття застосовують в будинках громадського, адмініст­ративного, спеціального та виробничого призна­чення. Ширина прольоту таких будівель досягає 50…100 м, а в окремих випадках може бути 200 м і більше. Застосування великих прольотів у спорудах громадського користування — театри, концертні та спортивні зали, криті стадіони, виставкові паві­льйони, ринки, вокзали, цирки тощо — зумовлене експлуатаційними та архітектурними

КОЛОНИ

Центрово-стиснені колони. Найдоцільніше засто­совувати трубобетон при проектуванні центрово — стиснених колон. У цьому випадку бетон і труба працюють дуже ефективно. Для центрово-стиснених колон стержень ут­ворюють з одного елемента, обмежуючи його гра­ничну гнучкість, як і для сталевих конструкцій. З’єднують елементи колони по висоті за до­помогою електрозварювання. Найпростішим є сухий стик, при якому в елементах, що з’єдну­ються,

НАВАНТАЖЕННЯ ВІД МОСТОВИХ КРАНІВ

Кожний проліт одноповерхової виробничої будів­лі може бути обладнаний кількома мостовими кранами різної вантажності. Однопролітні рами розраховують як на вертикальне, так і горизон­тальне навантаження від двох зближених кранів найбільшої вантажності. Рами багатопролітних будинків на вертикальне навантаження розрахо­вують від чотирьох кранів (по два в будь-яких двох прольотах і не обов’язково сусідніх), що спричиняють найбільші зусилля в рамі.

ВЕРТИКАЛЬНІ ЦИЛІНДРИЧНІ РЕЗЕРВУАРИ НИЗЬКОГО ТИСКУ

На практиці часто застосовують типові резервуа­ри низького тиску місткістю від 100 до 20 000 м3. Конструкція вертикального циліндричного резер­вуара складається з днища, корпуса та покриття. См" X X Я//}//;///;»»? X X І X Н——————— 22,7м————- — Н н——- 15,2 м——- —і 7777777777 ЛУЛ7/УЛ| Г^У/ЛУЛУЛУ/У/І ‘у///////// І— 9 м. н -18,5 м Рис. 9.5. Схеми резервуарів:

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТА­ЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ

Для визначення ефективності застосування ме­талевих конструкцій порівняно з конструкціями з інших матеріалів використовують показник зведених витрат. При цьому враховують не тільки вартість встановленої конструкції, а й виробничі фонди за­воду металевих конструкцій і монтажних органі­зацій, експлуатаційні витрати. Зведені витрати (грн./т) визначають за фор­мулою П = В 4- ЕН(Ф3 + Фм) + Е, де В — вартість

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАРКАСІВ БУДІВЕЛЬ. ЗАСТОСУВАННЯ СТАЛЕВИХ ТА ЗМІШАНИХ КАРКАСІВ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ

Виробничі будівлі поділяють на одноповерхові та багатоповерхові. Одноповерхові виробничі будівлі використовують для технологічних про­цесів, які практично неможливо і недоцільно ви­конувати у багатоповерхових будівлях через тех­нологічні умови. Одноповерхові будівлі бувають одно — і бага — топролітними. До них належать цехи машино­будівних та металургійних заводів, будівлі голов­них корпусів ТЕС тощо (рис. 6.1). Плоскі поперечні рами, як головні

. З’ЄДНАННЯ ВЕРХНЬОЇ ЧАСТИНИ КОЛОНИ З НИЖНЬОЮ

У ступінчастих колонах підкранові балки спира­ються на виступ колони. Для передачі зусилля від верхньої частини колони і підкранових балок на нижню частину в місці виступу конструюють траверсу. Більшість траверс одностінні і являють собою балку двотаврового перерізу. Поздовжня сила Ncai і згинальний момент Мса] від верхньої частини колони передаються на траверсу. Зусилля в поличці Nn від

Конструктивне рішення попередньо напруже­ної сталебетонної балки порівняно зі залізобетон­ною балкою однакової міцності дає змогу одер­жати економію високоміцної арматури до 23,2 %, при загальному зменшенні витрат сталі 16,3 % на одиницю конструкції.. СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННІ КОНСТРУКЦІЇ

У будівельній практиці достатньо широко засто­совують змішані системи, в яких поверх стале­вих несучих конструкцій вкладають залізобетон­ні настили, плити тощо. Об’єднання їх в єдину сталезалізобетонну конструкцію дає змогу у ба­гатьох випадках найповніше використовувати властивості сталі та бетону, зменшувати витрати будівельних матеріалів, підвищувати економічну ефективність. Сталезалізобетонні конструкції з’явилися пізніше, ніж сталеві та залізобетонні. Наприкінці XIX ст. серед

РОЗРАХУНОК ФЕРМ

Розрахунок балкових ферм виконують у такій послідовності: встановлення розрахункової схеми ферми; визначення та збір навантаження; виз­начення розрахункових зусиль в елементах фер­ми; підбір поперечних перерізів розтягнених та стиснених елементів; складання загальної таб­лиці зусиль, поперечних перерізів і напружень в елементах ферми; розрахунок вузлових з’єд­нань ферми, в тому числі монтажних стисків. Розрахункова схема ферми має вигляд осьових ліній

БАЛКОВІ КОНСТРУКЦІЇ ПОКРИТТЯ

Основними елементами балкових покриттів є плоскі або з’єднані в блоки ферми, які засто­совують при прольотах 50 х 70 м і більше (рис. 7.1). Плоскі ферми з’єднують між собою горизон­тальними й вертикальними зв’язками та прольо­тами, які забезпечують просторову жорсткість покриття та стійкість окремих елементів ферми. Економічно доцільно застосовувати в балкових системах тригранні ферми з попереднім напру­женням