Подих свій затамувала під вікном квітнева ніч

Подих свій затамувала
Під вікном квітнева ніч,
Завмерла, засумувала
Порожнечею узбіч.

Пліч-о пліч, поодинока,
Заглядає в очі склом,
Мовчазлива і глибока,
Запашна парким теплом…

Я, засмучений, до ранку,
Із сльозами на очах,
Все гадаю про коханку
І взаємні почуття.

произведение относится к этим разделам литературы в нашей библиотеке:
Поделитесь текстом с друзьями:
Knigivmir.ru